in , ,

Правила життя в карантині і не тільки від 90-річного дідуся Ярослави Гресь

Ярослава Гресь — українська громадська діячка, журналістка та блогер. Наймолодша у світі редактор журналу про зірок (журнал HELLO). Зараз керівниця проєкт “Парк корупції”, веде активну громадську та блогерську діяльність. Входить у ТОП-00 найвпливовіших жінок України.

На своїй сторінці у фейсбук Ярослава поділилась думками свого дідуся про теперішню ситуації в країні. Радимо прочитати й взяти на озброєння мудрі поради поважного чоловіка.

“Моєму дідусеві скоро буде 90 років. Він пережив Голодомор, війну, перебудову, Чорнобиль, розвал Союзу, голодні 90-ті, дві революції, але і сьогодні – повністю ізольований від зовнішнього світу у своїй квартирі – він зберігає приголомшливий оптимізм. Я записала його невеликі правила життя в карантині (які годяться для життя взагалі) і дуже хочу поділитися ними з вами. Якщо 90-річний дідусь може, то ми з вами точно можемо!”

– Я завжди порівнюю минуле з сьогоденням. Зараз вам здається, що все зруйновано. Плани. Мрії. Ваша кар’єра. Або бізнес. Але повірте, мине час, і життя зміниться. Воно не зупиниться. Всі рани загояться, удари забудуться. У такі жахливі моменти потрібно просто пам’ятати, що це пройде. Обов’язково з’явиться щось, що допоможе нам вийти зі ступору.

Депресії у мене немає, бо я весь час зайнятий.

Щоранку я роблю гімнастику на балконі. Розминка, розтяжка. Купив собі найпростішу бігову доріжку. Вулиці у нас і до карантину були такі, що я вже не буду ходити нормально. А на доріжці – ідеально – став і побіг.

У мене були старі бухгалтерська рахівниця, ще з часів радянського союзу – не викидати ж її. Зробив тренажер для ніг. Зараз особливо не можна дати собі слабину і перетворитися в желе.

Дисципліна взагалі вирішує все. Хтось може жити в хліві й застеляти постіль раз в тиждень. І в піжамі ходити, оскільки на роботу не потрібно. Я перестилаю постіль щодня. Виношу її на балкон, провітрюю, вибиваю подушки. Сплю на свіжих простирадлах. Одягаюся так, наче чекаю гостей. Зрозуміло, що ніхто не прийде. Але це нічого не змінює.

Я сам собі ставлю роботу. Розумову насамперед.

Нещодавно поставив собі завдання вивчати англійську та американську літературу. Тому що в моїй юності її майже не було. Найкраще, що за ці 28 років встигли видати, я хочу прочитати. Ось дочитую Баклі «День бумеранга». Вивчав біографію Генрі Форда. Цікаво дізнатися подробиці життя того, у кого все вийшло і зрозуміти, чому. Які його уроки ми можемо застосувати для себе.

Кожен день я їм суп. Гаряча рідка їжа обов’язкова – якщо, звичайно, ви хочете довго жити.

Я намагаюся жорстко регламентувати новини, тому що нескінченна «коронавірусна» епопея лунає з кожної праски. Дивлюся вечірні випуски, а в основному включаю футбол або, наприклад, гумористичні програми, нехай навіть гумор зараз дерев’яний, але він все одно розслабляє.

Я роблю синтез новини. Щось стираю з пам’яті, залишаю тільки те, чим потрібно керуватися в даній ситуації. Нічого не зміниться від того, що ви будете сидіти перед екраном і повторювати, як заведені: «коронавірус-коронавірус-коронавірус».

Звертайтеся до розуму, залиште емоції. Добре, що я завдяки тобі (внучці, – прим.ред.) можу сидіти вдома. А інші як? Я звертаюся до всіх. Відкиньте образи, чвари. Доля посилає нам складні випробування, це шанс для байдужих прокинутися. Навіть маленька допомога може багато чого змінити. Тому, хто її отримав — врятувати життя. Тому, хто її надав — повернути душевний спокій і відчуття того, що він комусь потрібен на цій планеті. Людині, як ніколи потрібна людина.

Не кажіть «гірше ніж зараз, вже не буде». Говоріть «обов’язково буде краще».

Це не кінець історії.

Фото ілюстративне з відкритих інтернет джерел

Сподобалось?

20+ дитячих запитань, які своєю кмітливістю переплюнули сам Ґуґл

Розвінчуємо 10 міфів про коронавірус: відповідає лікар-інфекціоніст