Притча: ціна відкуплення
Прочитайте цю притчу у Великий Піст
Один чоловік стояв посеред дороги. У руках він тримав клітку з різнобарвним птаством. Його зауважив хлопчина, що проходив неподалік.
Він розпитався у чоловіка:
– Звідки ви дістали цих тварин?
Пан відрік:
– Я подорожував по світу, заманював їх їжею, вдавав із себе їх друга, а коли ті наближалися – хапав їх та відносив до клітки.
– І далі що? Що чекає на них?
“Добродій” лукаво вишкірився:
– О, я буду тицяти в них палицями. А робитиму це для того, щоб вони пересварилися і почали вбивати одне одного. Від мене ніхто не втече. А тих, котрі виживуть, я доб’ю сам.
Хлопчик уважно розглянув цю людину. Що змушує її чинити такі речі? Він ковзнув поглядом на беззахисних птахів, потім зазирнув у його безжальні, недобрі очі.
Дитина спитала:
– Продайте мені цих пташок.
Власник клітки заусміхався: варто було гарненько подумати, щоб залишитися у виграші. Промовив неохоче:
– Я досить багато часу збирав цих тварин, і клітка недешева. Треба подумати. Гаразд, я продам тобі її. Віддай мені за неї оцю свою новеньку куртку та 10 доларів.
Хлопчина опустив голову: йому так подобалася ця нова одежа, та й 10 доларів були всіма його заощадженнями. Він неквапно скинув одяг, вийняв з кишені гроші, окинув їх прощальним поглядом та віддав чоловікові.
А затим (гадаю, ви вже зрозуміли) випустив усіх пернатих на волю, відчинивши дверцята клітки.
***
На перехресті доріг стояв недруг світу, тримаючи в руках громіздку клітку. Ісус Христос, проходячи повз, побачив, що сажок був дощенту набитий людьми різних народностей, рас, національностей.
Христос поцікавився:
– Нащо тобі всі ці люди? Звідки вони?
Диявол відповідав:
– Зібрав по світу. Я приманював їх гріхами та грішними схильностями: наркоманією, розпустою, алкоголізмом, прагненням до наживи, брехнею, гнівом та іншими гріхами. Я одягав маску друга на обличчя, заманював їх, а потім садив до клітки.
– А що ти з ними робитимеш?
Нечистий заусміхався.
– Буду провокувати, породжувати між ними заздрість та расову ненависть, штовхати до порушень закону і порядку. Вселю їм почуття непотрібності, самотності, метушні та розгубленості. Люди будуть іти за моїм покликом, але у всьому звинувачуватимуть Бога!
– А далі? – ледь чутно озвався Господь.
– Тих, хто не знищить себе, доб’ю я. Живим ніхто не врятується.
Спаситель виступив до нього.
– Я хочу купити їх в тебе.
Диявол гаркнув:
– Звісно. Але за них треба віддати життя.
На Голгофі, на хресті Син Божий заплатив за нас найбільший викуп і вирятував нас з пастки диявольської. Двері сильця вже відчинені – усі, кого поневолив нечистий, можуть вийти на волю.
“Бо так полюбив Бог світ, що віддав Сина Свого Єдинородного, щоб усякий, хто вірує в Нього, не зaгuнyв, а мав життя вічне” (Євангеліє від Іоана 3:16).
