У будинку Зінаїди та Василя після захоплення поселились російські військові. Як розповідає подружжя, вийти з підвалу та потрапити у власний дім вони могли лише з дозволу. 

Вся "краса русского міра" очима тих, до кого безцеремонно вдираються окупанти

Після захоплення село Богданівка, що під Броварами, вповні пережило красу “русскої орди”.

Розповідає тамтешня мешканка, пані Зінаїда, до будинку якої вдерлися загарбники. Сама жінка з чоловіком Василем та сусідами ховалися у підвалі.

“Ми довго жили в підвалі, а вони зайшли прямо до будинку. Довго грюкали, п’яні. Нас 20 осіб сиділо в підвалі – їсти треба було ж щось! Я піднялася додому по борошно, крупу (мала залишки) – вони мене не впустили. Стріляли по мені з-за кута, коли я намагалася зайти з протилежного боку. 

Я стала біля хвіртки, набралася сили та пішла прямо на нього, і кажу: “Поїдеш до своєї Росії – будеш стріляти у свою маму. Я до тебе з голими руками іду, а ти на мене з автоматом! Я не до тебе прийшла – до себе додому прийшла!”

Однієї ночі солдати увірвалися до погреба, де ховалися люди.

“Понапивалися всі. Один офіцер, добре напідпитку, залетів до нас, а за ним і всі решту. І починають шикувати всіх чоловіків. Ми всі полякалися (жінки, діти), в кути позабивалися. А мій чоловік спав поодаль, він не чув шуму. Поки прокинувся, знайшов чобіт – той уже рахує: 8,7 – і так до одного…”

За словами пані Зінаїди, російський військовий безцеремонно прострелив ногу її чоловіку, Василю. Люди як могли старалися допомогти зупинити кровотечу, накладали джгути з простирадл.

19 березня російські солдати відпустили людей: “Сказали, що їх керівництво вас не відпускає, але ми вирішили вас врятувати. Збирайтеся: маєте на все про все 5 хвилин”.

Опісля окупанти виїхали в Шевченкове. 

У багажному відділенні пораненого Василя відвезли до лікарні – без евакуаційних коридорів, під кулями.

Жінка не без сліз завершує: “Я вже нічого не хочу: ні хати, ні автівки. Ми пережили жах – а далі ще гірше. Російські солдати заміновують поля, дороги, риють окопи, ставлять розтяжки. Бережи нас, Боже!”

Джерело