Вчителі просять слова: 9 злободенних тем, які вони вже давно хотіли обговорити з батьками

Сьогодні стосунки батьків та вчителів сильно змінилися. Перші частенько контролюють навчальний процес і все частіше висувають претензії. Безумовно, освітяни бувають різними, але більшість з них все ж любить свою роботу. А коли з одного боку йде батьківський тиск за неподільну увагу саме до їх дитини, а з іншого — вимоги щомісячних кілометрових звітів, що пред’являються школою, педагогам залишається тільки одне: висловити свою думку.

Тутка подає вам до прочитання статтю автора-вчительки початкових класів, де їй та її колегам є що порекомендувати батькам школярів напередодні нового навчального року.

Цікаве
Loading...

1. Дозвольте дитині зрозуміти, чого хоче саме вона

Батьки часто безкомпромісно визначають напрямок інтересів своєї дитини. Вони готові бачити в ній лауреата Нобелівської премії у царині нейробіології, главу Міжнародного суду ООН, призера Олімпійських ігор з плавання брасом, але аж ніяк не скромного гуманітарія. У висновку під тиском маленька людина відмовляється від того, що приносить задоволення їй, і намагається відповідати амбіціям батьків.

  • Хочеться сказати: не треба ламати дитину. Якщо вона відчуває себе комфортно в малюванні або іншій «неперспективній», на ваш погляд, сфері, дайте їй можливість проявити себе. І неважливо, що в родині всі лікарі/інженери/економісти (потрібне підкреслити) і вона не зможе продовжити професійну династію. Заробляти улюбленою справою дорогого вартує.

2. У погоні за результатом можна прогледіти погіршення здоров’я дитини

Батьки часто не помічають перших ознак втоми й нервового виснаження школяра: дратівливість, різку зміну настрою, поганий сон. Але це не викликає тривоги, особливо якщо в щоденнику одна за одною стоять гарні оцінки.

Дитяча дратівливість або поганий настрій часто можуть виглядати для дорослих як невихованість і неповага до старших. Однак лікарі вже давно з’ясували: у дітей може розвинутися цілком реальна клінічна депресія.

  • Щоб не допустити такого, звертайте увагу на зміни в поведінці дитини, якщо вони не випадкові, а повторюються чи затягнулися.

3. Учитель — це не цілодобово

Стурбовані успіхами та невдачами свого чада батьки не завжди розуміють, що у вчителя є особистий час. Доступність месенджерів типу Viber, WhatsApp і Telegram створює ілюзію, що педагог завжди на зв’язку. А якщо він в неробочий час не відповість на дзвінок чи повідомлення, то ризикує заробити славу «неуважного».

  • Добре було б не забувати, що поза школою вчитель теж хоче відпочити від роботи, а не тримати в голові проблеми кожної дитини та звітувати, чому на батьківських зборах прийняли саме таке рішення, а не якесь інше.

4. Відвідувати збори — в інтересах батьків

Часто буває, що на загальнокласні зустрічі приходять одні й ті ж мами й тати, причому в досить-таки скромному складі. Зрозуміло, що після довгого робочого дня батькам важко знайти в собі сили кудись йти та щось слухати. Але без їх участі неможливо залагодити питання, що з’являються.

  • Класний керівник: «У батьків улюблена практика — не відвідувати збори, а потім розпитувати мене, що було на порядку денному і які успіхи та проблеми у їхнього сина чи дочки. Я завжди їм повторюю: хочете знати про життя класу і мати вагомий голос у прийнятті того чи іншого рішення — приходьте, беріть участь в дискусії. На перерві між уроками у мене не завжди є час, щоб детально і докладно все обговорити».

5. Через надмірну турботу дитина не навчиться самостійності

Часто батьки жаліють своїх дітей і не обтяжують їх елементарними обов’язками. Так школярі не вміють навіть виконати елементарні дії. Дорослому легше самому витратити хвилину на збір портфеля, ніж щодня прищеплювати дитині відповідальне ставлення до її речей.

  • У когнітивній психології існує наочний порядок: щоб дитина навчилася тримати під контролем свої справи, їй просто необхідний еталон. Станьте прикладом, на який дитина зможе рівнятися — так її відповідальність поступово розвинеться.
  • Ще дуже важливо звертати увагу школяра на наслідки його дій: склав рюкзак звечора — вранці не треба зопалу збиратися, перестав забувати пенал — зникла необхідність випрошувати олівці та ручки в однокласників.

6. Фізкультура — корисний предмет, отож не потрібно робити липові довідки про звільнення

Ситуація зі спортом в наш час болюча. Багато батьків самі вирішують, буде їх дитина ходити на фізкультуру чи ні, а для «офіційного» пропуску уроків відсилають дітей із записками вчителю або довідками, отриманими без об’єктивної причини. В результаті у школярів спостерігається дефіцит фізичної активності, спритності — нуль, витривалості — нуль, зате є всі передумови до сколіозу.

  • Щоб не допустити викривлення хребта, не забирайте в дитини корисну руханку. Спорт потрібний. Привчіть дітей робити гімнастику, постеліть на їх ліжках в міру жорсткі матраци. Якщо у дитини немає проблем з вухами, запишіть її у басейн. Обов’язково простежте, щоб парта в школі та робочий стіл вдома були правильної висоти.

7. Нахабство не найкраще, чого ви можете навчити свою дитину

Деякі батьки чомусь заохочують своїх дітей грубіянити педагогам. Але між «не розпливатися перед учителем» і «нагрубіянити вчителю» є різниця. Така дитина не побоїться сказати в обличчя педагогу «Відвали!», тому що знає: його за це максимум насварять, зате в очах однокласників він стане лихим героєм. Така поведінка особливо часто практикується учнями випускних класів: вони назавжди покидають навчальний заклад, тому, як то кажуть, можуть собі дозволити.

Вчителька фізики: «Після контрольної 9-класник, розлютившись на мене за низьку оцінку, при всіх крикнув мені: “Ідіотка!” Решта учнів радісно засміялися. Коли я запросила на бесіду тата цього школяра, він дуже глибоко прокоментував те, що трапилося: “Не ображайтеся, хлопчик росте”».

  • Дитина ще занадто мала, щоб розбиратися в тонкощах поведінкових стосунків. Ви скажете їй «Не бійся вчителя», а вона вирішить, що «не боятися» — те саме, що «грубіянити». Пояснюйте їй нюанси, опрацьовуйте ситуації. До речі, конструктивного діалогу з викладачем теж ніхто не скасовував.

8. Кумири-блогери навряд чи стануть для юних фанатів гарним прикладом

Діти намагаються наслідувати тих, чий авторитет вони визнають, хто в їх очах зашкалює крутістю. Сьогодні найчастіше це — блогери-підлітки. Звідси у сучасних дітей в лексиконі і зухвалість, і навіть мат. Батьки розводять руками, мовляв, ми не можемо проконтролювати все, що переглядає в мережі дитина.

  • Виявляти тактовний інтерес до онлайн-життя своїх дітей дуже навіть потрібно. Дайте кілька обережних запитань про людей, з якими діти спілкуються, і про додатки, які завантажують. Запропонуйте разом послухати модну музику. До батьків, які «в темі», у підлітків набагато більше довіри.

9. Дозвольте дитині правильно відпочити після школи

Через насичену шкільну програму, величезну кількість розвивальних гуртків, а також у зв’язку з тим, що живе спілкування їм замінили ґаджети, у сучасних дітей практично немає дитинства. Немає часу/немає сил/немає бажання (потрібне підкреслити) бігати у дворі та гратися з однолітками.

  • Фахівці радять: якщо школяр сильно втомлюється на уроках, після них треба дати йому час для пасивного відпочинку. Нехай він подивиться телевізор або просто годину полежить. Якщо ж дитина переповнена енергією, то їй потрібна фізична активність. А щоб діти не втомлювалися від відпочинку, їм треба змінити характер діяльності: від спокійних ігор до рухомих і навпаки.

Дійсно, якщо це все вчитель скаже батькам в обличчя, то неприємної ситуації не уникнути. Чи можливо ви згодні з якоюсь із вищеподаних думок?

Залиште свій коментар

коментарів

Завантаження...

Пов'язані статті

Back to top button
Close