in , ,

Введення в храм Пресвятої Богородиці – святкуємо разом!

Одне з найбільших 12-ти празників християнського церковного року, свято Введення в храм Пресвятої Богородиці здавна шанувалося нашими предками.

Тутка зупиниться сьогодні на самому моменті урочистості та його значенні для всіх християн. Заторкнемо також і дещо язичницьку частину свята – прикмети та вірування. Достеменно не відомо, чи були вони вигадкою чи відлунням давніх повір’їв, тому подаємо їх більше для ознайомлення.

В народі його ще називають «Третьою Пречистою» після свят Успіння та Різдва Пресвятої Богородиці. Марії, Матері Божій, завжди відводилося особливе місце у церковному році, тому і празник Введення в храм святкують торжественно поруч з іншими не менш важливими святами. Самого моменту віддання Марії до храму у Святому Письмі немає – читаємо про цей момент в апокрифах (апокрифи – важливі та авторитетні тексти Святої Церкви, уривки яких є правдиві й котрі з тих чи інших причин не увійшли до книг Святого Письма – прим.ред.). Тобто, маємо вірити святим переданням і приймати їх за правду.

Отож, як вчать ці джерела, праведні батьки Богородиці, Йоаким і Анна, довго просили Бога про дитину, та до глибокої старості жили бездітними. В тогочасному єврейському суспільстві бездітність вважалася Божою карою за різні провини, в тому числі й гріхи, а діти – благословенням. Старенькі пообіцяли Господу, що віддадуть свою дитину йому на службу, якщо Він подарує їм первістка. Бог вислухав своїх вірних, в подружжя народилася донька – Марія. Щоб сповнити обітницю, Анна з Йоакимом посвятили 4-річну Марію на службу до Єрусалимського храму.

За доброю християнською традицією, святкування свята Введення в храм Пресвятої Богородиці починалося вранці із богослужінь у храмі, куди могли прийти всі вірні, помолитися й роздумати над тим, чи й кожен з нас служить Богові тою чи іншою мірою, взяти собі за приклад служіння Марії, яка покірно та віддано слухала Господа ціле своє життя.

Народні ж прикмети та вірування дещо відрізняються від християнських традицій. Як ми вже згадували вище, не закликаємо звертати велику увагу на прикмети святкування, адже невідомо, на якому фундаменті вони базуються.

  • Найперше, всі знають, що на Введення не заведено ходити в гості. Так, бо будеш цілий рік «полазником», як казали наші бабусі. Жінки, а особливо літні, й поготів мали сидіти в хаті, а от до відвідин запрошували чоловіків – молодих і красивих особливо. Наші предки вірили, що такі гості приносили добробут і щастя на цілий рік вперед.
  • Позичати гроші теж сьогодні зась – цілий рік вдома грошей не буде.
  • Від Введення до Благовіщення не радили чіпати землю лопатою: та мала відпочити й набратися сили на новий рік.
  • На свято навіть воду святили: набирали живодайної з того місця, де сходяться докупи три струмки. А на ранок Введення жінки сідали на порозі й пряли коноплі на пряжу – щоб цілий рік прялися, худобі в той день змащували маслом вим’я, щоб давала добре молоко увесь рік.
  • Попри всі народні традиції, природа на Введення сигналізує: прийшла зима, готуємось до Різдва. Відпускаймо літо – готуймось колядувати. Воно дає початок багатьом улюбленим святам християнського року: Андрія, Миколая, Анни, а вже далі й Різдва Христового.

Українці – уважний та спостережливий народ. На кожне важливе свято навіть природа говорить до нас:

  • В народі помітили, що саме з 3 на 4 грудня розпускаються котики верби, що символізувало теплу зиму.
  • Якщо на Введення в сліду вода – то на Юрія трава.
  • Введенські морози ще зими не зробили.
  • Якщо 4 грудня ще тепло, то зима буде лютою.
  • Якщо на Введення вода, то буде в мисці молоко.

Цікаво, а що про свято Введення в храм Пресвятої Богородиці відомо вам? Хотіли б почути вашу думку в коментарях.

Сподобалось?

10 проблем батьків, чиї діти вже пішли до дитячого садочку

Тренди новорічного манікюру 2020