Як уберегти себе, спілкуючись зі своїми літніми дорослими?

«Для цього треба викохати всередині себе цинічну луску, яка дозволить вам мінімізувати ваші особисті втрати, заощадить сили і збереже ваше здоров’я», — вважає художник Саша Галицький, який понад десять років веде творчі гуртки в будинках для людей похилого віку.

Цікаві думки, погодьтеся? Як знайти компроміс, порозуміння з дорослим, зрілим, мудрим поколінням бабусь та дідусів. Подаємо сьогодні в Тутка цікаві роздуми художника.

Старше покоління

Жодну — підкреслюю, — жодну з величезної кількості літніх людей, з якими я маю щастя спілкуватися ось уже другий десяток років, жодну з них я не назву адекватною людиною. Це означає, що всі вони відрізняються від людей звичайних, нормальних і тих, які відповідають загальноприйнятій нормі.

Можливо, мої слова дико для вас прозвучать. Може, навіть жорстоко. Але це правда. Люди похилого віку живуть в інших системах координат, які відрізняються від наших. Можливо, цих систем у них більше, ніж одна. Можливо, їх старечі системи координат відрізняються між собою. Я не знаю навіть, коли люди переходять з однієї системи координат в іншу. Але для мене абсолютно ясно, що ці системи не схожі на нашу.

Так, з більшістю з них цікаво поговорити. Так, вони пам’ятають історії та факти, які нам і не снилися — нас просто тоді ще не було навіть у планах. Так, вони можуть любити, жартувати, читати, співати пісні, танцювати, дивитися телевізор, їсти, пити — все як ми. Але вони — інші, і вони не такі, як ми.

Якщо ми хочемо залишатися потрібними близьким, важливо не поранитися самим. Інакше ми не зможемо допомогти, і всі зусилля будуть марними.

І це не хвороба, друзі. Це — старість.

Для чого я це розповідаю? Для того, щоб вам стало зрозуміло, що при спілкуванні з людьми похилого віку треба зростити всередині себе таку цинічну луску, яка дозволить мінімізувати ваші особисті втрати, заощадить сили і збереже здоров’я.

З чим це порівняти? Ну ось, наприклад, вчений. Припустимо, він досліджує ті чи інші місячні камені. При всій любові до природи, він же не дурень складати ці камінчики в сірникові коробки і класти їх собі на ніч під подушку, щоб помріяти про інші світи. Він працює в спеціальному костюмі і в спеціальних рукавичках, і мінерали ці чудові перебувають в спеціальній герметично закритій скляній колбі. По-іншому не можна.

Ось так і нам. Якщо ми хочемо залишатися потрібними для своїх рідних, важливо не поранитися самим. Інакше ми не зможемо допомогти, і всі зусилля будуть марними.

Як це робиться? Дуже просто. Я вже сказав — сформувати внутрішню броню, щоб всі образи і докори не проникали всередину. Бути сильним або хоча б ним здаватися. Не показувати, якщо образам і докорам все ж вдалося вас поранити. Потім заживе. Вам буде потрібно багато терпіння, просто дуже багато. Важливо — не показувати.

І головне — пам’ятайте, що в тій системі координат, в якій знаходяться зараз ваші близькі, вони не дуже розуміють ваших слів, дій і вчинків. Вони просто реагують на тепло. А якщо у вас немає сил, якщо ви ображені та страждаєте самі, якщо всі почуття ваші розвіяні за вітром, то яким теплом ви зможете поділитися?

Отак. Бережіть себе.

Що скажете? Візьмете собі на озброєння? Діліться думками в коментарях.

Залиште свій коментар

коментарів

Пов'язані статті

Back to top button
Close