Як зберігати спокій при будь-якому конфлікті

Якщо вас ображають, принижують або висміюють, згадайте цю пораду, і негативні емоції не зможуть взяти над вами гору.

Одна східна мудрість каже: «Щоб сплеснути в долоні, потрібні дві руки». Щоб конфлікт розгорівся, треба двоє і більше осіб. Якщо одна з них буде зберігати спокій, то інциденту не відбудеться. Перевірено. Але як саме зберегти спокій?

Цікаве
Loading...

Є такий анекдот:

– Як ви все встигаєте і залишаєтеся оптимістом?
– Я просто ні з ким не сперечаюся.
– Але це ж неможливо!
– Неможливо то неможливо.

Такою людиною легко стати, якщо знати одну таємницю. Все, що говорить вам співрозмовник, – проекція його внутрішнього конфлікту. До вас це не має стосунку. Ви просто потрапили під гарячу руку.

Коли якась людина говорить щось на кшталт «Ти нечупара», «Ти грубіян», «Ти не розбираєшся в тому, про що говориш», «Гальмо, дивись, куди їдеш», нас це зачіпає до глибини душі. Яке право вона має так говорити? Ким вона себе вважає? Чому мене так обзиває? Ми або ображаємося, або починаємо конфліктувати і відстоювати свою невинність.

А тепер уявіть собі іншу ситуацію. Підходить до вас ця ж людина і кричить: «Я нечупара», «Я грубіян», «Я не розбираюся в тому, про що говорю», «Я гальмо, не бачу, куди їду». Така поведінка нічого, крім посмішки, не викликає.

Отож, будь-яке звинувачення в чомусь іншої людини виникає з внутрішнього конфлікту людини, яка вас ображає. Якщо у неї немає на цю тему пунктика, уявної боротьби, то вона і не помітить цього у вас.

Людина завжди говорить тільки про те, що хвилює особисто її. До співрозмовника це має дуже опосередковане відношення. Будь-які жарти або звинувачення свідчать лише про те, що людині не подобається в самій собі або з чим вона не може примиритися. Це не про вас, це про неї. Спілкування з вами лише виявляє це.

Займаючись конфліктологією, дослідженням зародження і розвитку конфлікту останні кілька років, я ще жодного разу не бачила винятку з цього правила.

Тому подивіться на свою реакцію. Замініть «ти» на «я». І посміхніться, мовби людина сама щойно прилюдно звинуватила саму себе.

Погодьтеся, після розуміння цього питання стане легше спокійно реагувати. Тільки не намагайтеся це пояснити вашим співрозмовникам! Це не лише безглуздо, але ще й небезпечно: люди іноді не готові сприймати інформацію про власні внутрішні конфлікти. Просто вислухайте, просто посміхніться. У багатьох людей після усвідомлення внутрішніх конфліктів і їх зовнішніх проявів життя змінюється, поліпшуються стосунки в родині та на роботі.

Але зверніть увагу: зворотна сторона питання теж існує. Поспостерігайте, про що говорите довколишнім ви самі. З якого приводу ви готові конфліктувати? Чому саме так ви зараз висловлюєте свої думки? Що ви кричите світу?

Якщо ви говорите дітям про комп’ютерну залежність, подивіться, від чого залежите ви самі й чому це вам заподіює біль. Якщо ви говорите про егоїзм інших осіб – отже ви не примирилися з власною егоїстичністю. Наша поведінка в конфлікті – це завжди крик внутрішнього болю.

Знання цього запитання суттєво змінило моє життя, сподіваюсь, допоможе і вам.

Автор: Ірина Баржак

Залиште свій коментар

коментарів

Завантаження...

Пов'язані статті

Back to top button
Close