in , , ,

Завжди пам’ятайте про оманливість дружби: не варто переоцінювати відданість друзів та зневажати ворогів

“Не довіряйте та не роздавайте свої здобутки людям, які змусять вас страждати: в кращому випадку від своєї байдужості до ваших бід, у гіршому — від бід, яких ви від них зазнаєте”.

Джек Лондон

Джек Лондон — уособлення сили та витривалості людського духу в літературі, та чи його дух зміг впоратися з усіма викликами тогочасного світу?

“Таланти приречені на смерть” — часто кажуть про видатних людей, яких світ не приймає, душі яких не пристосовані до обмежень та стереотипів нашого часом недосконалого життя.

Геній свого часу, талант й зламане життя: літературні критики досі сперечаються над суперечливим феноменом під назвою “Джек Лондон”. Здібний кореспондент та письменник, сміливий чоловік свого часу, який чарував магією слова. Дуже багато писав, працював військовим журналістом, досить добре заробляв на свої часи, варіанти робіт якого розходилися величезними накладами. Така популярність і така самотність: темний бік життя Лондона вражав пиятикою, наркотиками, затяжними депресіями. Так він і помер: молодим, у 39 років, письменник покінчив життя самогубством або, як сперечаються дослідники, від передозування наркотиків.

Джека Лондона згубив його ж потяг до друзів: мабуть, щоб приглушити самотність, чоловік обирав собі товаришів, та часто не тих, кого вартувало б. Романтичний письменник звів справжній палац – “Будинок вовка”, як він сам його називав. Той дім став прихистком для “бродячих філософів”, поетів та інших письменників, які жили за рахунок благодійника й не цуралися його грошової допомоги. Подейкують, що ці “мешканці” і спалили дім: вони підпалили його в декількох місцях і залишили Джека із великими боргами.

Лондон починає писати ще більше, щоб вилізти зі злиднів, його опановує депресія та відраза до життя. Останнім ударом стали слова одного з його друзів: “До Джека гроші пливуть рікою. Допоможім йому їх витратити”. Він припиняє творчість, пиячить зі ще більшою силою. В такому стані при смерті його знайшов слуга. Поруч лежав аркуш паперу, де Лондон розписував смертельну дозу опіуму. Невдовзі письменник помер.

Зрада

Тема зради довіри близьких друзів не чужа світові. Цезаря зрадницьки зарізали, від неї постраждала й відважна Жанна д’Арк, яку підвів Карл VII. Славетний композитор Вагнер розповів усім, що його друг, філософ Ніцше, лікувався у психлікарні.

Психологи, ще починаючи від Зигмунда Фрейда, вивчали феномен надзвичайної довірливості людини-благодійника до особи кривдника. Навіть знаючи, що людина може обвести тебе навколо пальця, обманути й вбити довіру, ми продовжуємо робити їй добро, позичати гроші, давати поради й усіма силами допомагати.

Та не варто падати духом: на світі багато добрих людей та справжніх друзів, які готові підставити плече у біді та не вимагатимуть нічого натомість.

Всім бажаємо знайти рідну душу, щоб життя було легшим і надійнішим.

Всі ілюстрації та фото з відкритих інтернет джерел

Сподобалось?

12 лайфхаків, які зекономлять вам час і сили

Відверті одкровення вчителя, про які ті не говорять вголос