Голоси війни і стратагеми миру – 5 книг, які варто прочитати

Кажуть, що війна – це не мистецтво перемагати, а точний розрахунок того, як досягти миру. Утім сьогодні, коли всі правила скасовані, а мета – лише виживання, варто згадати про наслідки будь-якої агресії. Причому не лише у наш час, але й у недавньому минулому.

36 Стратагем. Бізнес. Війна. Маніпуляції. Обман.

К.: Арій, 2023

Тлумачення складних речей у цій книжці дорівнює пошуку сенсу в буденних і простих, здавалося б, явищах. Насправді «Тридцять шість стратагем» – це давньокитайський воєнний трактат, який залишається актуальним навіть сьогодні. Саме слово “стратагема” означає воєнну хитрість. Кожна з них є стислим описом однієї з тридцяти шістьох моделей поведінки, які використовують для досягнення мети не лише під час бойових дій, але й у політиці, бізнесі, спорті та навіть у повсякденному житті та вихованні дітей. Наприклад, немудряще «Шість на шість – тридцять шість» – а скільки в ньому сенсу! «У розрахунку сховане військове мистецтво, – підказує коментар. – Рахуйте і ще раз рахуйте, й не надто сподівайтеся на засади. Ці засади самі розкриються у ваших розрахунках, однак сенс розрахунків повідати неможливо. Бачити в мистецтві війни лише мистецтво й не знати, що це мистецтво базується на точних розрахунках, – означає не знати, як користуватися мистецтвом». Так само немало суто людського у цих стратегічних формулах, що нагадують філософські коани. «Хитрощі й інтриги в мистецтві війни завжди випливають зі звичайного перебігу подій та людських почуттів, – підтверджує книжка. – Найменша невправність у їх застосуванні неминуче зародить підозри й спричинить розворушення думок. Тоді неможливим стане застосування жодного прийому». У будь-якому разі, як запевняють видавці, осмислені та сформульовані мудрецями як алгоритми дій правителя під час війни або в дипломатичних відносинах, ці стародавні прийоми дотепер людство широко застосовує в усіх сферах діяльності. Таким чином, мовляв, це стратегія поведінки в певній ситуації з огляду на суперника, обставини, власні переваги та недоліки. Саме тому вони поділені на шість тематичних груп: стратагеми успіху, стратагеми за рівноваги сил, стратагеми наступу, стратагеми дій з кількома учасниками, стратагеми спільних дій із третьою стороною та стратагеми дій за слабкої позиції.

Герберт Макмастер. Поля битв. Боротьба за захист вільного світу.

К.: Наш Формат, 2023

Ця книжка – це мемуари одного з найавторитетніших американських генералів, в яких він пояснює витоки сучасних протистоянь, робить важливі екскурси в історію і завдяки досвіду радника президента США з нацбезпеки ще й зазирає за лаштунки міжнародних перемовин найвищого рівня. Також автор висловлює щиру підтримку українцям, детально аналізує «російську війну нового покоління», експансіоністську політику Китаю, проксі-війни Ірану, ситуацію на Близькому Сході, в Афганістані та Східній Азії. Окрім цього, він відверто говорить про помилки НАТО і США протягом останніх десятиліть. А ще – як подолати проблеми світової безпеки, захистити свободу і приборкати тиранію. «Я дуже щасливий, що ця книжка доступна в Україні, – пише автор у передмові до українського видання. – У грудні 2017 року я, на той час радник з питань національної безпеки США, просив президента Дональда Трампа дати вказівки передавати і продавати Україні озброєння для підсилення її обороноздатності. Я нагадав голові держави, як він сам критикував рішення адміністрації Барака Обами надавати цій країні тільки нелетальну допомогу після російського вторгнення 2ога року. Я усвідомлював, що чимало працівників адміністрації остерігаються, щоб Владімір Путін не потрактував надання чи дозвіл на продаж Україні протитанкових ракет «Джавелін» як провокацію, однак сказав Трампу, що насправді все навпаки. Якщо ми не докладемо зусиль, щоб допомогти Україні в посиленні її оборони, імовірність поновлення російського нападу зросте. Президент ухвалив. правильне, на мою думку, рішення».

Війна голосами дітей / Благодійний фонд «Голоси дітей».

К.: ТУТ, 2023.

Ніхто, крім самих дітей, не зможе описати дитячі переживання і думки про війну. Яким вони бачать своє майбутнє? В чому шукають порятунку? Про що діти війни мріють тепер? Їхні чесні і емоційні слова стали основою книги, яку команда благодійного фонду «Голоси дітей» видала до річниці повномасштабного вторгнення росії в Україну. Проєкт ініціювали засновники благодійного фонду «Голоси дітей» Олена Розвадовська та Азад Сафаров. Разом з командою вони близько восьми років записували і зберігали вислови дітей, яким фонд надає допомогу. Більшість цитат, все ж, було зібрано останнього року після повномасштабного вторгнення росії в Україну. Загалом до книги увійшли близько 100 зворушливих цитат, які демонструють дитячий погляд на війну. (Бере за щоки й серйозно дивиться.) Я знаю, ти щось приховуєш від мене. Вони вб’ють нас у цьому підвалі. Так?» (Гордій, 7 років). «Мамо, а що, навіть гугл не знає, коли війна закінчиться?» (Варвара, 6 років). «Чому ми живемо тут, в чужій країні, чужим життям. Коли ми поїдемо додому? Хочу бути вдома, якщо навіть помру!» (Олексій, 11 років). Ця книжка створена насамперед для того, щоб голоси дітей почули. Причому не тільки в Україні, а й в усьому світі. Саме це зробили творці, видавши книгу українською та англійською мовами. До того ж, кожну цитату проілюстрували дизайнери, художники, фотографи та митці з різних куточків світу і звісно самі діти.

Інсторики.

Чернівці: Чорні вівці, 2023

Ця книжка – частина яскравого та живого просвітницько-благодійного проєкту про історію України, сучасний погляд на діяльність та життєвий шлях 25 видатних історичних постатей. Автори «Інсториків», серед яких – Христя Венгринюк, Євгенія Завалій, Максим Дупешко та історик Кирил Галушко – пофантазувала над тим, якби українські діячі жили в наш час, то вони б не відмовилися від можливості поділитися своїми думками у соціальних мережах. Яку інформацію вони б шерили у своїх дописах та сторіз? Як виглядав би щоденний to do list князя Володимира? Які б інсайти розповів князь Данило в онлайн-курсі «Як заснувати місто з нуля»? Які місця відкрив світу мандрівний філософ Григорій Сковорода у своєму тревел-шоу? Як давав би собі раду Степан Бандера в роботі з гейтерами? Можна бути впевненими, що знайомі з нашої історії персоналії були би інфлюенсерами, коучами, кріейторами, фрілансерами й іншими трендовими профі. Тож в «Інсториках» герої розповідають про свій життєвий шлях від першої особи, жартують та діляться своїми мотиваціями та настановами для українців наступних поколінь. Книжка охоплює хронологічні рамки від князівських часів до сьогодення, від Володимира та Ярослава до Симона Петлюри й Василя Стуса. Це видання в легкій та доступній формі занурить усіх небайдужих українців та українок в історію рідного краю, нагадає дорослим шкільні роки, а дітям – розповість про “інсторичне” минуле, але в сучасному викладі.

Локальна історія. Битва за Південь.

Л.: Українська Галицька Асамблея, 2023

Це видання – про те, що минулого століття писав відомий поет, лікар і публіцист Юрій Липа, справедливо вважаючи, що без контролю над Чорним морем неможлива незалежна Україна. Крім того, ми дізнаємося історію Чорноморської Енеїди – про часи, коли українці пішли на Південь. Зокрема те, якою була історія українського Півдня останніми століттями, розповідає докторка історичних наук Олена Бачинська. А вже сучасна історія заторкнута в оповіді журналістки Ярослави Тимощук «Южноукраїнськ чи Гард? Радянський спадок чи козацька історія краю?». Поза цим – ексклюзивне інтерв’ю з Чарльзом Кінґом, американським істориком та автором книжки про історію Чорного моря. Ну, а починається битва за Південь з нещодавнього часу, коли аж так явно стали помітні крадіжки нашого спадку. Наприклад, описується технологія привласнення Криму (і не лише) ще за радянського часу. «У 1930-х СРМР вигрібав національні скарби республік, щоб продати їх за кордоном і отримати гроші для індустріалізації, – нагадують нам. – Те, що не продали, залишили в метрополії. Крім того, часто в Москві або Ленінграді осідали знахідки археологічних експедицій Академії наук СРСР. Ще один тогочасний прийом викрадення – взяти пам’ятки з провінції на реставрацію і не повернути. Після відновлення незалежності в Україні було створено комісію, яка вимагала повернути наш спадок із колишньої метрополії. Але вдалося відвоювати хіба що фрагменти з фресок Михайлівського Золотоверхого, який зруйнували ті ж росіяни. А після анексії Криму і окупації Донбасу, особливо після повномасштабного вторгнення, давні клептоманські традиції імперії сповна відновилися». Відомо, як воно було би надалі, якби весь південний схід опинився під московською владою, про що дізнаємося з розділу «Депутатський пісуар» одного з матеріалів цього незвичного видання.